Трибомоніторинг якості авіаційних гідравлічних олив за змащувальними та реологічними показниками

Анотація

Запропонована методика діагностичного контролю оцінки якості товарних партій гідравлічних олив за кінетикою зміни товщини мастильних шарів, напружень зсуву мастильного матеріалу та ефективною в’язкістю в триботехнічному контакті. Своєчасний та якісний трибомоніторинг мастильних матеріалів надає перспективу щодо їх раціонального використання та зменшення зносу деталей обладнання. В розробленій методиці за допомогою роликової аналогії моделюється робота зубчастих передач в умовах кочення з проковзуванням 30%. Проаналізовано зразки оливи АМГ-10 двох виробників. Для оливи «Бора Б» АМГ-10 (зразок №1) при градієнтах швидкості зсуву мастильного шару в контакті від 5,63·10³ до 5,73·10⁵ с^-1 встановлена ефективна в'язкість на рівні 4249 та 5039 Па·с при об'ємній температурі оливи 20 та 100 ^оС відповідно, що свідчить про стійкість компонентів оливи до деструкції в умовах зростання градієнту швидкості зсуву. Для оливи АМГ-10 (зразок 2) ефективна в'язкість в контакті знижується в 1,53 раз як при температурі оливи 20 ^оС, так і при 100 ^оС та становить 2764 Па·с (при 20 ^оС) та 3309 Па·с (при 100 ⁰С), що свідчить про деструкцію компонентів мастильного матеріалу. Для оливи «Бора Б» АМГ-10 встановлені ефективні змащувальні властивості як в період пуску, так і при максимальних обертах в умовах кочення з проковзуванням. Встановлено, що при пуску, незалежно від температури мастильного матеріалу, домінує змішаний режим мащення, при максимальних обертах досліджуваних зразків домінує гідродинамічний режим мащення, що свідчить про ефективні змащувальні властивості оливи «Бора Б» АМГ-10. За кінетикою зміни реологічних показників олив встановлено, що стійкість компонентів мастильного матеріалу до механо-термічної деструкції при нестаціонарних умовах мащення сприяє ефективному формуванню мастильного шару в контакті з високою несучою здатністю