Підвищення зносостійкості культиваторних лап модифікуванням відновлювальних покриттів

Анотація

Вивчено можливість використання для модифікування відновлювальних покриттів природного продукту - глини і вторинної сировини - немагнітної фракції детонаційної шихти з алмазною фракцією від утилізації боєприпасів. Дослідили чотири різні варіанти нанесення покриття. Для цього використовували електрод Т-620 з додатковим модифікуванням його обмазкою бентонітовою глиною, а також з немагнітної фракцією детонаційної шихти і нанесенням її у вигляді шлікерного покриття на ріжучу поверхню культиваторної лапи. Показано, що застосування таких домішок дозволяє підвищувати стійкість робочого інструмента сільськогосподарських машин, зменшує його схильність до пошкоджуваності завдяки мінімальному проплавленню тонкостінного виробу культиваторної лапи і зниження перетину перехідного шару і рівня напружень. Кожен модифікатор вносить зміни в підвищення мікротвердості в різному ступені. Підвищення мікротвердості спостерігається на поверхні покриття і плавне її зниження до перехідного шару. Найбільшу мікротвердість має поверхня покриття з додатковим введенням бентонітової глини в рідку ванну. Мікротвердість її змінюється від HV-50-1009,7 до HV-50-615,2. Аналогічний вплив і модифікуючої домішки детонаційної шихти, мікротвердість змінюється від HV-50-969,6 до HV-50-633,26. При введенні глини або шихти відновлювальне покриття підвищує зносостійкість в 1,3-2 рази по відношенню до нанесеного наплавленням тільки електродом і в 2-3 рази - до вихідного матеріалу культиваторною лапи. Встановлено, що найбільш низький коефіцієнт характерний для сухого тертя, а також - гідроабаразівного в зразках з додатковим модифікуванням глиною або детонаційною шихтою