Трибологічні властивості анодно-іскрових покрить на сплавах алюмінію.
DOI:
https://doi.org/10.31891/2079-1372-2022-104-2-28-34Ключові слова:
анодно-іскрові покриття, алюмінієві сплави, трибологічні випробування, знос, коефіцієнт тертяАнотація
Встановлено, що в теперешній час технологія анодно-іскрових покрить в загальному достатньо добре досліджена. Однак недостатність рекомендацій по вибору режимів технологічних процесів та трибологічних характеристик в різних умовах експлуатації обмежують широке впровадження даної технології. Задачею даної роботи був аналіз процесів нанесення анодно-іскрових покрить, вдосконалення технології та дослідження зносостійкості зразків, оброблених за вказаною і традиційною анодною технологією. Розробка технології нанесення захисних покриттів на вентильні метали в умовах іскрового розряду включала в себе вибір електроліту і режиму роботи ванни: напруга, густина струму, гідродинамічні умови та інші параметри. Випробування на зносостійкість проводилися на спеціальній установці. Конструктивно установка виконана двухпозиційною, що дозволяє одночасно випробувати два зразки з різними умовами навантаження при постійній швидкості ковзання. Конструкція установки реалізує схему тертя вал-вкладиш. Дослідження анодно-іскрових покриттів в режимі граничного змащування досліджувалось у середовищі індустріального масла. За критерій зношування приймався ваговий знос зразків по результатам вимірювань ваги до і після зношування. Встановлено, що тривалий електроліз в умовах іскріння приводить до утворення анодних покриттів, що перевищують за своїми властивостями плівки, отримані шляхом безіскрового оксидування. Порівняльні дослідження зносостійкості анодно-іскрових покрить і гальванічних анодних покрить за одакових умов випробувань показали, що знос анодно-іскрових покрить майже вдвічі нижчий для всього навантажувального діапазону. Розглянута технологія рекомендується для підвищення зносостійкості елементів приладів з алюмінієвих сплавів, що працюють в умовах корозійно-механічного зношування
Посилання
2. C.B. Wei, X.B. Tian, S.Q. Yang, X.B. Wang, Ricky K.Y. Fu, Paul K. Chu, Anode current effects in plasma electrolytic oxidation, Surface and Coatings Technology, Volume 201, Issues 9–11, 2007, Pages 5021-5024.
3. Bin Li, Jing Xue, Chao Han, Na Liu, Kaixuan Ma, Ruochen Zhang, Xianwen Wu, Lei Dai, Ling Wang, Zhangxing He, A hafnium oxide-coated dendrite-free zinc anode for rechargeable aqueous zinc-ion batteries, Journal of Colloid and Interface Science, Volume 599, 2021, Pages 467-475
4. L.K Xu, J.D Scantlebury, A study on the deactivation of an IrO2–Ta2O5 coated titanium anode, Corrosion Science, Volume 45, Issue 12, 2003, Pages 2729-2740.
5. Sevidova, E.K., Kononenko, V.I. Assessment of bioengineering ceramic coatings using the wetting method. J. Superhard Mater. 29, 82–85 (2007). https://doi.org/10.3103/S1063457607020037
6. Pogrebnjak, A.D., Tyurin, Y.N. The structure and properties of Al2O3 and Al coatings deposited by microarc oxidation on graphite substrates. Tech. Phys. 49, 1064–1067 (2004). https://doi.org/10.1134/1.1787669
7. Umanskyi, O., Storozhenko, M., Tarelnyk, V. et al. Electrospark Deposition of Fenicrbsic–Meb2 Coatings on Steel. Powder Metall Met Ceram 59, 57–67 (2020). https://doi.org/10.1007/s11106-020-00138-5
8. Markov, M.A., Bykova, A.D., Krasikov, A.V. et al. Formation of Wear- and Corrosion-Resistant Coatings by the Microarc Oxidation of Aluminum. Refract Ind Ceram 59, 207–214 (2018). https://doi.org/10.1007/s11148-018-0207-3
9. Gutsalenko, Y.G., Sevidova, E.K. & Stepanova, I.I. Evaluation of Technological Capability to from Dielectric Coatings on AK6 Alloy, Using a Method of Microarc Oxidation. Surf. Engin. Appl.Electrochem. 55, 602–606 (2019). https://doi.org/10.3103/S1068375519050041






Хмельницький нацiональний унiверситет